З нагоди запровадження в регіоні нового інструменту фінансування малих та середніх сільгоспвиробників 26 січня в Ужгороді відбувся урочистий захід.
Закарпаття має чимало особливостей. Перша – область є однією з найменших в Україні, займаючи лише 2,1% її території. Водночас вона є і малоземельною, тут обробляється лише 402,3 тис. гектарів. Натомість питома вага сільського населення складає 63%, а це вдвічі перевищує відповідний загальноукраїнський показник.
Найбільше земель області на сьогодні вже сконцентровані в приватних руках. Тут таких 89,4% від їх загальної площі. І це також найбільший показник в Україні. Тому не випадково, що саме в регіоні працює майже 1,5 тис. фермерських господарств, і за цим показником він також займає лідерські позиції. Разом з ними господарюють понад 100 сільгосппідприємств і близько 300 тис. особистих селянських господарств.
Ще одна особливість Закарпаття: половина її земель сільськогосподарського призначення розташована в низинній і стільки ж – у гірській місцевості. А це суттєво ускладнює їхній обробіток і потребує значно більших інвестицій у вирощування сільгоспкультур.
До того ж аграріям часто дошкуляють природні катаклізми, серед яких – паводки. Приміром, у грудні 2017 року було підтоплено понад 300 гектарів сільгоспугідь. У попередні роки траплялися й більш масштабні стихійні лиха, які завдавали значних збитків аграріям.
Тому фінансування галузі тут набуває особливої гостроти. На цьому, зокрема, наголосив заступник голови Закарпатської ОДА Віктор Мікулін, виступаючи на зустрічі із сільгоспвиробниками області. Вона була присвячена впровадженню аграрних розписок на Закарпатті. Захід був організований Проектом IFC «Аграрні розписки в Україні», Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції. Участь у зустрічі також узяли представники місцевих органів влади, банківського сектору, компаній – надавачів матеріально-технічних ресурсів, нотаріуси.
«Агропромисловий комплекс – це не просто бізнес, — зазначив Віктор Мікулін. – Це особлива господарська сфера, яка має величезне соціально-економічне значення для забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства і будь-якого регіону». І додав, що аграрний сектор Закарпаття із цим завданням справляється: в області щорічно аграрії формують від 10 до 16% валового продукту.
Останнім часом тут активно реалізуються державні програми з розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства. На це торік держава виділила понад 14 млн. гривень.
Багато аграрної продукції Закарпаття вже стало брендовою. Віктор Мікулін згадав закарпатську бринзу, закарпатські вина. Він зазначив, що продукція місцевих сільгоспвиробників є запитаною не лише в Україні, але й за кордоном – лише впродовж січня-жовтня минулого року її було експортовано на 100 млн. доларів.
На думку керівника, сьогодні стоїть завдання надати брендовості всій сільськогосподарській продукції, яку виробляє Закарпаття.
Для того, щоб забезпечити доступ місцевим аграріям до фінансових та матеріально-технічних ресурсів, в області запроваджується новий інструмент фінансування – аграрні розписки.
«Ми пропонуємо нові знання та нові альтернативи, щоб ви були більш обізнаними, — сказав Віктор Мікулін, — і тоді кожен з аграріїв може вирішувати, як використовувати цей інструмент».
Проект IFC вважає, що аграрні розписки мають хорошу перспективу на Закарпатті. І що вони тут будуть запитані не лише виробниками традиційних польових культур, але й іншими секторами сільськогосподарського виробництва. Зокрема – садівництвом, ягідництвом, виноградарством, а також тваринництвом, які займають чільне місце в регіональній аграрній економіці.
Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива», спеціально для видання Суспільний кореспондент
